Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотник

Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене. К. Псал. 81.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали. К. Псал. 176.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.