Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотник

Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Вимісити Cм. вимішувати.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Богодух. у. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок. Мир. ХРВ. 108.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.
Шитінки, -нок, ж. мн. = шитки. Паняночки шитінки шили. АД. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.