Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотник

Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТНИК"
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Перестригти, -жу́, -же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Полуднання, -ня, с. 1) Полдничаніе. 2) = полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання. АД. І. 148.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.