Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Підданка, -ки, ж.
1) Подданная.
2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L.
Совганитися, -нюся, -нишся, гл. Соваться. Так і совганиться, не бачить, що перед носом.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
Чадо, -да, с.
1) Дитя.
2) соб. Дѣти. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик.
