Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надпустошувати

Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо. К. Хм. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДПУСТОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДПУСТОШУВАТИ"
Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Гарбарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
Гобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Лв. 101.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Прикорпати, -паю, -єш, гл. Прикопить, пріобрѣсти немного. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДПУСТОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.