-Б I. Cм. би.
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський!
Німота, -ти, ж.
1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить.
2) соб. Нѣмые.
3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот?
