Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надлубати

Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЛУБАТИ"
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Рудч. Ск. І. 135. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито). Мнж. 174.
Дряговина́, -ни́, ж. Болотистое мѣсто, трясина, болото. Сторож. (Желех.). Левиц. І. Перші к. князі, 5. Cм. драговина.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Необережно нар. Неосторожно.
Паць! меж. для призыва свиней.
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Хір, хоря, м. = тхір. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.