А́фрика, -ки, ж. Африка.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». 2) ле́жники справляти = лежня справляти.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга.
