Балда, -ди, ж.
1) Большой топоръ.
2) Неуклюжая, неповоротливая женщина.
3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла.
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею.
Смирність, -ности, ж. Смиреніе, кротость. У смирності ти вгору вознесешся.
