Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.

Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу. Нѣжин. у.

Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.

Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Камен. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. Н. Вол. у.

Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873.

Піч, пе́чі, ж. Печь. Вас. 193. Чуб. VII. 380. Піч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. ХС. III. 48. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Шух. І. 263. Ум. пічка.

Сипання, -ня, с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.

Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.

Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.

Шалата, -ти, ж. = салата. Ум. шалаточка. Посіяла шалаточку, на шалаті дрібне зерно. Гол.