Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду.
Прибулий, -а, -е. Прибившій. Запрошували прибулих козаків поснідать.
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Летить стадо утят. Ум. утятко.
