Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила.
Бочковий, -а, -е. Бочечный. Бочкова олія.
Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати.
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней.
Капарства, -ви, ж. = капестра.
Рідколісся, -ся, с. Рѣдкій лѣсъ. Наші сіроми перебігли рідколіссям і вже кралися пущами.
Украяти, -раю, -єш, гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. Я вкраяв би свого живого серця.
2) Откроить, отрѣзать.
