Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже.
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я.
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Попихкати, -каю, -єш, гл.
1) Попыхтѣть.
2) Подымить трубкой курительной.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний.
