Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля.
Ковбасниця, -ці, ж.
1) Колбасница.
2) = ковбасянка.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Ум. ри́ховка.
Стовбур, -ра, м.
1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Щось лізе вверх по стовбуру. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида.
2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ.
3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
