Білитися, -люся, -лишся, гл.
1) Бѣлиться. На траві білиться три шматки полотна.
2) Убѣляться (умываясь). Встала дівчина раненько, білилася біленько.
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Добра пшениця зародила.
Кедруша, -ші, ж. зоол.: кедровка пестрая, Corvus caryocatactes.
Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний.
2) — те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной.
