Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Кукобитися, -блюся, -бишся, гл. Гніздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.
Обмити, -ся. Cм. обмивати, -ся.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Cм. горлиця.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ.
