Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Оденьки Cм. оденки.
Поспів, -ву, м.
1) Пѣніе, напѣвъ.
2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
Скригулець, -льця, м. = крагулець.
