Безуман, -на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина.
Споруда, -ди, ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп.
