Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невсипущий

Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою. Кв. І. 2. 2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. МВ. І. 18. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВСИПУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВСИПУЩИЙ"
А́кання, -ня, с. Частое повтореніе меж. а.
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Ґу́лати, -лаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Пирят. у.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі. МВ. ІІ. 189.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. ІІ. 108.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує. Посл.  
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. ІV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. Cм. хвиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВСИПУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.