Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Дом, -му, м. = дім.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Замалом не піймав зайця. Замалим не двісті.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Ум. півзи́нка.
Птукавка, -ки, ж. = птукач.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.
