Беґеря, -рі, ж.
1) Большая пастушья палка. Cм. биґарь.
2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ.
Бідниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Ведмедюк, -ка, м.
1) = ведмедчук.
2) = ведмедик 2.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить.
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
