Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями.
Ланц, -ца, м. = ланцюг.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю».
Хисток, -тка, м.
1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи.
2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
