Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недовчений

Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЧЕНИЙ"
Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої? Єв. І. VIII. 10.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Шманделок, -лка, м. Кусокъ. Шманделок сала та шматок хліба — ото моя й їжа. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОВЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.