Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. 2) Дробь ружейная. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы.
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка.
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті.
Урожай, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю.
