Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
За́га, -ги, ж. Изжога. Зага пекла.
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Дощ затявся. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна.
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися.
Півсонно нар. Въ полуснѣ.
Погледіти, -джу, -диш, гл. = поглядіти. Од неділі до неділі щоб всі люде погледіли.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
