Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя.
Палійка, -ки, ж. Поджигательница.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
