Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш.
Поперероблювати, -люю, -єш, гл. Передѣлать (во множествѣ). Поперероблювали їх (церкви) на костьоли.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Солодко нар.
1) Сладко.
2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. посл. ум. солоденько, селоде́сенько.
Чвалай, -лая, м. Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять.
