Багаття, -тя, с.
1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.
2) Горящіе угли.
3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L.
Гластівка, -ки ж = ластівка.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
Химерити, -рю, -риш, гл.
1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку.
2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость.
