Будничка, -ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.

Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.

Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. Ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.

Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.

Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.

Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).

Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.

Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.

Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.