Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Надколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Надковырять.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки.
Столиця, -ці, ж.
1) Столица.
2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали.
3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). Після треба хухнуть на жовнаки. Хухнула му в рот, — і ожив.
Чертіж, -жа, м. зоол. Myoxus nitela.
