Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність.
Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ.
Підписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. підписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл.
1) Подписываться, подписаться.
2) Давать письменное обязательство. Підписалось сорок тисяч під турчином жити.
Шибеник, -ка, м.
1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника.
2) Шалунъ, сорвиголова.
