Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налигачка

Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛИГАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛИГАЧКА"
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛИГАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.