Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє.
Намина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає!
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив.
Смола, -ли, ж.
1) Смола. Чорний як смола.
2) — шевська. Варъ.
3) — земна. Асфальтъ.
Шкуратяний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці.
