Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла.
