Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Зазира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Срібнорогий в воду зазирає. 2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати.
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина.
Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж.
1) Мазь. Треба масти шукати від пальця.
2) Масть, цвѣтъ животнаго.
3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь.
Підупалий, -а, -е. Пришедшій въ упадокъ, ослабѣвшій, обѣднѣвшій. Був колись він і здоровий, і заможний, а тепер зовсім підупалий. Підупале господарство.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Священник, -ка, м. = піп.
