Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Ловка квіточка. Ловкий борщ. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі.
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Поцілував мене, та так поколов вусами. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. його й шило голить. Такой счастливый. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. 3) шила бити. Родъ игры. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву.
