Деся́тничок, -чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens.
Пісняк, -ка, м. Постникъ.
Рипа, -пи, ж.
1) Промоина, рытвина. Ананьев. у.
2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Ум. рипка.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.
