Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

належати

Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИ"
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Лі́пше Cм. ліпш.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2)на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Напі́льний, -а, -е. Въ украинской хатѣ напільна стіна та, къ которой прилегаетъ печь и піл (нары), т. е. стѣна, находящаяся налѣво отъ входа. напільне вікно. Окно, помѣщающееся въ помянутой стѣнѣ. Вас. 193. Чи ти чула, матусенько, як я в тебе була, під напільним віконечком як голубка гула. Мет. 275.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. Н. Вол. у.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЕЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.