Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

належати

Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖАТИ"
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Вх. Зн. 28. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Гол. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами. Шух. І. 184.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки. K. ЧР. 220.
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший. Гол. III. 472.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЕЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.