Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Як би той бондарь, що торік днив.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Підійти Cм. підходити.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Поросхлюпувати, -пую, -єш, гл. Расплескать (во множествѣ). Поросхлюпували діти воду.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка.
