Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наломити

Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛОМИТИ"
Диста́нція, -ції, ж. ? Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й перечорт був. Кв.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили. Гол. II. 16.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Сусідонька, сусідочка, -ки, ж. Ум. отъ сусідка.
Угадати Cм. угадувати.
Удиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, -решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.