Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада.
Поволитися Cм. поволятися.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Пожовкло матері у віччу.
Пустіти, -тію, -єш, гл.
1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна.
2) Пустовать.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. — во́ду. Кропить водой.
