Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налиплий

Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛИПЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛИПЛИЙ"
Вершок, -шка, м. 1) Ум. отъ верх. 2) Дно шапки съ наружной стороны. 3) Верхняя часть очіпка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191. 4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ. Шух. І. 276. 5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки. 6) Вершокъ. Лисина у шість вершків. Ном. № 13942. 7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало. Лубен. у.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Орця стати. Противиться, оказывать сопротивленіе. Желех.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Терликання, -ня, с. Пиликанье. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛИПЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.