Веселісінько нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було,
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево.
Жагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг: блоха).
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Поторгувати, -гую, -єш, гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
