Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Зустрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зустріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Не зможу я по степах чвалати, будуть мене вовки-сіроманці зустрівати. Зустрів його один чоловік з города.
Подок, -дка, м. 1) Ум. отъ під. 2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова.
Попичка, -ки, ж. Птица Palus palustris, синица болотная, камышевка.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. А сестриця-попрятниця.
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго.
Уважка, -ки, ж. Уступка при покупкѣ. Уважка буде.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть.
