Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

належитий

Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЕЖИТИЙ"
Бездров'я, -в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездровня, с.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Зразок, -зка, м. 1) Образецъ, обозчикъ, примѣръ. Перекривля... дочку й жінку, затягаючи жалібним голосом на зразок жіночого голосіння. Левиц. І. 208. Похвалює Чіпку, другим на зразок ставить. Мир. ХРВ. 291. Мнж. 181. 2) Узоръ. А ну лишень зразок зніму з мережки. Лебед. у. Покажіть, будьте ласкаві, ваші шитки, зразки. Мені треба сорочку вимережити і лиштвою пошити. Г. Барв. 216. 3) Выкройка.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав. Канев. у.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Прокошувати, -шую, -єш, сов. в. прокосити, -кошу, -сиш, гл. Прокашивать, прокосить.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЕЖИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.