Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля.
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L.
Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Купінка, -ки, ж. = купка. Купінки — малі копиці сіна.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко.
