Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд'ѣ 2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Павутина, -ни, ж. Паутина.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ.
2) Перестать капризничать, бѣситься.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл.
1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки.
2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Стовбовата шапка.
Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину.
