Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Ану-ну! Попробуй только!
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Моро́зний, -а, -е. Холодный.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
