Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Площик, -ка, м.
1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл.
2) Плоско разложенный снопъ для крышъ.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу.
2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
