Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить.
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
