Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапичка

Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПИЧКА"
Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися. Вх. Лем. 393.
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Начустрити, -рю, -риш, гл. Высѣчь розгами.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Приторжити, -жу, -жиш, гл. = приторгувати. Новомоск. у.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.