Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Безуман, -на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я?
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Колодязна вода.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Обхватувати, -тую, -єш, сов. в. обхвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватне пишне стегно.
Поноситися, -шуся, -сишся, гл. Износиться.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала.
