Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ламати

Ламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Ном. № 12280. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Шевч. 232. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Єв. Л. IX. 16. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє. Єв. Мр. XIV. 22. 2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. 3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. К. Іов. 14. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Єв. І. V. 18. Хто ламає слово, той віру ламає. Ном. № 7423. 4)коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея. Сумск. у. 5)язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб. Ном. № 13391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАМАТИ"
Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Манж. 179. Гребці запустили гребки в воду. Левиц. Пов. 350. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна. Лохв. у.
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. Св. П. І. кн. М. XVIII. 32. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Сніп. 48. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті. ЗОЮР. І. 285.
Закуштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. І. 233.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Поодз.. Cм. повідз..
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.