Біблія и пр. Cм. библія и пр.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.

Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  

Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Н. п.

Осока, -ки, ж. Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. Анн. 85. ЗЮЗО. І. 115, 116. — кочковата. Carex coespitosa. L. ЗЮЗО. І. 115. — кринична. C. praecox Jacy. ЗЮЗО. І. 115. — польова. С. Pseudocyperus. L. ЗЮЗО. І. 115. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. Очерет, осока, чорні брови в козака. Ном. № 12532.

Попідлещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони такі, шо до всіх попідлещуються. Харьк. у.

Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.

Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Панов. у.

Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.