Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Вищипати Cм. вищипувати.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили.
Мото́рити, -рю, -риш, гл. Дѣлать, подѣлывать. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море, та глянуть на люде, що вони моторять, щоб Богові вранці про те росказать.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Покривулити, -лю, -лиш, гл.
1) Искривить.
2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив.
