Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є.
Кукурудзка, -ки, ж. Ум. отъ кукуру́дза.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Двір гарний з рубленою хатою. Ой у полі рублена криниця. Рублений колодязь.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Ой зацвіла красна чічка. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Ум. чі́чечка. Cм. чи́чка.
